Історія породи
В 19 ст порода брекель була практично в кожному сільському дворі графства Фландрія, що зараз є однією з адміністративниз одиниць Бельгії. Порода була відома під назвами "фермерська курка", "щоденна несучка", "сіра з білою шиєю". Фермери тримали цю курку, тому що вона добре неслася, а її м'ясо мало легкий присмак дичини. Кури знаходились на вільному випасі в довколишніх полях, де шукали собі їжу і тому виживали найсильніші.
В 1898 році в селі Недербрекель сформувався перший клуб любителів породи. Від назви селища походить і назва породи. В той час в регіоні брекелі набули значного поширення і на місцевих ринках масово продавалися їх яйця та м'ясо. Але така популярність породи призвела до виникнення в середині породи значних відмінностей у зовнішньому вигляді. Так деякі кури мали на пір'їнах темні полоси у вигляді підкови, інші мали прямі полоси (як вимагає сьогоднішній стандарт). Відповідно кожен регіон мав і власну назву: "куріпка з Ронсе", "курка з дохернієс". В селищі Каам було виявлено брекелів з оранжевими очима. В іншому регіоні люди намагалися селекціонувати брекелів як м'ясну породу.
В 1850 р в місцевому фермерському журналі була стаття, де виділими 5 типів брекелів:
* мясний тип- найбільш схожий на сучасних брекелів
* капмін - трохи легші кури, що жили в регіонах де грунт більш пісковий і де трохи менше для них їжі на полях. Це переважно провінція Кемпен. Але ці кури вважалися кращими несучками
* кампін з оранжевими очима
* зотегем - тип брекелів у яких кінчики пір'їн чорні (за сучасним стандартом мають бути полосаті пір'їни)
* кортрідж - кури на більш приземистих ногах та мають 5 пальців
Під час Першої світової війни використання брекелів в їжу як "недільних обідів" означало що родина живе заможно. Друга світова війна різко скоротила популяцію породи. Кури що залишились схрещувалися безсистемно і в 1968р порода опинилася на грані зникнення. В 1971р було створено клуб, що опікувався відновленням та збереженням породи. По довколишніх селах клубом було знайдено лишень 5 курей які повністю відповідали стандарту брекелів. З 1980 р клуб почав продавати брекелів фермерам
В 19 ст порода брекель була практично в кожному сільському дворі графства Фландрія, що зараз є однією з адміністративниз одиниць Бельгії. Порода була відома під назвами "фермерська курка", "щоденна несучка", "сіра з білою шиєю". Фермери тримали цю курку, тому що вона добре неслася, а її м'ясо мало легкий присмак дичини. Кури знаходились на вільному випасі в довколишніх полях, де шукали собі їжу і тому виживали найсильніші.
В 1898 році в селі Недербрекель сформувався перший клуб любителів породи. Від назви селища походить і назва породи. В той час в регіоні брекелі набули значного поширення і на місцевих ринках масово продавалися їх яйця та м'ясо. Але така популярність породи призвела до виникнення в середині породи значних відмінностей у зовнішньому вигляді. Так деякі кури мали на пір'їнах темні полоси у вигляді підкови, інші мали прямі полоси (як вимагає сьогоднішній стандарт). Відповідно кожен регіон мав і власну назву: "куріпка з Ронсе", "курка з дохернієс". В селищі Каам було виявлено брекелів з оранжевими очима. В іншому регіоні люди намагалися селекціонувати брекелів як м'ясну породу.
В 1850 р в місцевому фермерському журналі була стаття, де виділими 5 типів брекелів:
* мясний тип- найбільш схожий на сучасних брекелів
* капмін - трохи легші кури, що жили в регіонах де грунт більш пісковий і де трохи менше для них їжі на полях. Це переважно провінція Кемпен. Але ці кури вважалися кращими несучками
* кампін з оранжевими очима
* зотегем - тип брекелів у яких кінчики пір'їн чорні (за сучасним стандартом мають бути полосаті пір'їни)
* кортрідж - кури на більш приземистих ногах та мають 5 пальців
Під час Першої світової війни використання брекелів в їжу як "недільних обідів" означало що родина живе заможно. Друга світова війна різко скоротила популяцію породи. Кури що залишились схрещувалися безсистемно і в 1968р порода опинилася на грані зникнення. В 1971р було створено клуб, що опікувався відновленням та збереженням породи. По довколишніх селах клубом було знайдено лишень 5 курей які повністю відповідали стандарту брекелів. З 1980 р клуб почав продавати брекелів фермерам
Останнє редагування: