Красные степные коровы

[Solnce_vsem]

Красная степная молочная порода коров


Красная степная порода коров преимущественно относится к молочному направлению, хоть отдельные особи и имеют признаки КРС мясо-молочного направления. Для животных этой породы характерна красная масть с окраской от светло-коричневого до темно-красного оттенка, допускаются белые отметины на нижней части туловища. У быков передняя и верхняя части тела часто более темной окраски. Высота в холке 126-129 см.

Коровы красной степной породы обладают характерными чертами скота молочного направления. Костяк легкий; туловище удлиненное, угловатое; голова среднего размера; шея тонкая, длинная с большим количеством складок; холка приподнятая; грудь глубокая, не широкая; подгрудок слабо развит. Поясница средней длинны, широкая, крестец иногда приподнят. Живот объемный, но не отвислый. Ноги прямые, крепкие. Вымя хорошо развито, округлое, средних размеров, железистое. Часто встречается вымя неправильной формы и с неравномерно развитыми долями.

К основным недостаткам экстерьера относятся: узкая грудь, неправильная постановка конечностей, узкий и свислый крестец. Красная степная порода обладает бедной мускулатурой и небольшим весом. Коровы трех отелов и старше имеют в среднем живую массу 450—520 кг, бык-производитель 800-900 кг. При рождении телки имеют вес 26-35 кг, бычки 30-40 кг. Мясная продуктивность удовлетворительная, убойный выход у бычков в 18 месяцев составляет 50-55%.

Молочная продуктивность хорошая. Средний удой составляет 3500-4000 кг. Жирность молока примерно 3,7 – 3,9%, содержание белка — 3,2-3,5%. Для повышения молочной продуктивности, содержания жира в молоке, улучшения телосложения красных степных коров рекомендуется скрещивать с англерской и красной датской породами. Красный степной скот хорошо акклиматизируется, легко переносит жару, засухи и хорошо использует скудный растительный покров.

 

[Светлана]

У нас в Белозерке такие были.И в совхозе и по дворах.Хорошие коровки , не крупные.

 

[Максим2012]

Жаль, что была!
Ее сейчас осталось на 2017 год, всего - 5674 головы.

Червона степова порода великої рогатої худоби. Історія червоної степової породи розпочинається у XVIII столітті з моменту переселення на південь України колоністів із різних місцевостей Німеччини. Її виведення тривало понад два сторіччя методом народної селекції в умовах спекотного клімату степової зони. Тварини характеризуються міцним типом конституції, порівняно лег-
ким кістяком, помірно розвиненою мускулатурою та доброю відтворювальною функцією.
В українській популяції червоної степової породи створені чотири зональні типи – запорізький, донецький, дніпропетровський, кримський. Масть тварин червона різних відтінків – від жовто-червоного до вишнево-червоного та червоно-бурого. Жива маса новонароджених телят – 24-40 кг, у 6-місячному віці – 140-195 кг, 12-місячному – 230-295 кг, 18-місячному – 300-420 кг. Вихід
телят на 100 корів складає 93 гол., тривалість сервіс-періоду – 84 дн., міжотельного періоду – 363 дн., індекс осіменіння – 1,28, коефіцієнт відтворної здатності– 1,00.
Поголів’я червоної степової породи, згідно з Держплемреєстром, у 2005 році складало 25591 тварин, у тому числі 9528 корів. З кожним наступним роком поголів’я стрімко скорочується і вже у 2016 році становить усього 5674 тварин, з них 1992 корови. Тварин даної породи розводять у 4 областях, які мають різний рівень молочної продуктивності (Дніпропетровська, з надоєм корів
– 5278 кг; Донецька – 4178 кг; Запорізька – 3640 кг; Херсонська – 3938 кг).