• Здравствуйте Гость . Некоторые разделы нашего форума теперь скрыты и будут доступны только зарегистрированным пользователям. Если Вы хотите иметь полный доступ ко всем разделам, то пожалуйста зарегистрируйтесь.

Проблемы с яйценоскостью

Solnce_vsem

Moderator
Команда форума
На яйценоскость кур и качество яиц влияют большинство известных заразных и незаразных болезней, а также такие факторы как содержание птицы, кормление, разнообразные стрессы, наследственность и пр.

Известно, что яйценоскость кур оценивается количеством снесенных яиц, а качество определяется такими показателями как масса и форма яйца, наличие в нем мясных или кровяных включений, внешний вид (цвет, неровность, чистота) и толщина скорлупы.

Наибольшую опасность для птицы имеют такие болезни вирусной этиологии как Ньюкаслская болезнь, инфекционный энцефаломиелит, грипп, синдром снижения яйценоскости кур. Клинические симптомы, наблюдаемые при этих заболеваниях, во многом сходны между собой, поэтому, прежде чем будут намечены к проведению различные мероприятия, необходимо поставить правильный диагноз болезни. Такой диагноз ставится после эпизоотологического обследования хозяйства и обязательных лабораторных вирусологических исследований.

Ньюкаслская болезнь. У взрослой птицы респираторные и нервные симптомы не всегда резко выражены и единственным признаком наличия заболевания может быть снижения яйценоскость до 20-30%. У кур, несущих яйцо с коричневой скорлупой, снижение яйцекладки может сопровождаться временным отсутствием коричневого пигмента в скорлупе яиц, изменением формы и снесением яиц без скорлупы. Наблюдается снижение аппетита, а если вирулентность вируса высокая, то смертность достигает 30%. Снижение яйценоскости может произойти и при неправильном применении аэрозоля вирусвакцин.

Инфекционный ларинготрахеит. Наблюдается затрудненное дыхание, птица вытягивает голову и тело, прикрывает глаза и долго хватает воздух, что сопровождается хрипами. При кашле выделяются сгустки крови, куры погибают от удушья.

Инфекционный бронхит. Основными признаками у молодняка кур-несушек спустя две недели после появления респираторных симптомов может возникнуть постоянное нарушение функции яйцевода, что ведет к появлению "ложных несушек". Снижение яйценоскости сопровождается увеличением доли яиц неправильной формы и с шероховатой (бугристой) скорлупой. Как правило, у таких яиц жидкий белок. Уровень снижения яйценоскости зависит в основном от вирулентности вируса и от степени восприимчивости птиц. В настоящее время это одно из самых сложных заболеваний кур и цыплят. Вирус очень изменчив, и сегодня уже насчитывается около сотни его серовариантов. Ученые считают, что генетическая изменчивость вируса является очень высокой, и это позволяет ему легко обходить иммунные барьеры организма, которые создаются при помощи различных вакцин. Популяция вируса в хозяйстве может быть различной: от одного до нескольких серовариантов. Организация профилактических прививок в хозяйстве, где имеются различные возрастные группы цыплят и кур, проблематична и малоэффективна.

Инфекционный энцефаломиелит. У цыплят в возрасте до 5-ти недель вызывает паралич и дрожание тела (тремор), а у взрослых - снижение яйценоскости на 5-10% в течение двух недель с возрастом на исходную точку яйценоскости. Выводимость яиц в этот период снижается на 5%, но дефектов самих яиц не отмечается.

Синдром снижения яйценоскости-76. У заболевших птиц - яйца с тонкой скорлупой или без нее, теряется пигмент на скорлупе. Спустя несколько суток наблюдается резкое снижение яйценоскости. Необычным фактором является то, что заболевание наблюдается в период пика яйценоскости, в это время активность вируса в организме является наивысшей. Синдром наблюдается у птицы высокопродуктивных пород и, особенно в хозяйствах, где имеется контакт с водоплавающей птицей. Зарубежный опыт показывает, что после 3-летнего применения вакцины происходит элиминация вируса из организма, после чего необходимость в вакцинации отпадает.

Грипп. При наличии высокопатогенного вируса болезнь проявляется внезапно и характеризуется гибелью большого числа птиц и резким снижением яйцекладки кур.

Для предупреждения появления и распространения заболеваний в хозяйстве научными учреждениями и ветеринарной практикой разработаны ветеринарно-санитарные мероприятия различной сложности, главными из которых являются следующие:

На всех стадиях производства яиц и мяса птицы следует руководствоваться основным правилом: "все пусто - все полно". В птичниках все поголовье должно быть одного возраста и одной породы (кросса). Помещения для птицы должны быть огорожены забором с единственным входом для обслуживающего персонала и автотранспорта. Чтобы предотвратить проникновение в здание диких птиц, окна и вентиляционные отверстия должны быть закрыты специальной сеткой. В птичниках должны быть оборудованы комнаты для смены одежды и обуви. В птичниках (на ферме) должны быть герметично закрывающиеся ящики для павшей птицы.

Переносчиком возбудителей различных болезней чаще всего является человек. Необходимо свести к минимуму посещение птичника различными специалистами, водителями и прочими посторонними людьми, а обслуживающий персонал не должен перемещаться из одного птичника в другой, а если необходимо, следует сменить одежду и обувь, прежде чем войти в другой птичник.

Особую опасность представляют собой автомобили, производящие птицу и корм, тара для перевозки птицы и упаковки яиц, бывшие в употреблении. Грузовики и тара должны подвергаться ежедневной механической очистке и мойке с последующей дезинфекцией.

Первостепенное значение в борьбе с заболеваниями имеет чистка и санитарная обработка помещений после вывоза из него птицы. Методы санитарной обработки различны, но все они сводятся к одному: в помещении не должно оставаться помета, грязи, пыли, стоков и пр. Наиболее эффективным видом борьбы с разносчиками различных болезней является обработка птичника горячим паром (140°С), а затем дезинфекция его газом формальдегида при температуре 20°С и влажности не менее 75%. Дезинфекции подвергаются бункера для хранения кормов, водопроводная система и вентиляционные шахты птичника.

Помещения птичников привлекают различных грызунов (крыс, мышей) и насекомых, которые являются (могут являться) переносчиками многих инфекционных и паразитарных заболеваний. Этих паразитов следует уничтожать постоянно, как при наличии птиц, так и в период смены поголовья. Сегодня на рынке имеется большое число различных антикоагулянтов и инсектицидов, эффективно используемых в птицеводстве.
 

Solnce_vsem

Moderator
Команда форума
Факторы, влияющие на яйценоскость

Порода.
Если основная цель содержания кур яйца – необходимо выбирать яйценоскую породу, типа леггорны белые, бурые. Птицы этой породы успевают сформировать яйцо за 24 часа, и цикличность у них завидная, половозрелость наступает рано, в 5 месяцев, темперамент живой, очень подвижны. Практически нет инстинкта насиживания. Единственный минус – низкая масса тушек после забоя. Ну и подвижность – это на любителя. В год способны дать 200-250 штук яиц, вес яйца 60 г.

Питание
Питание в период пикового несения яиц должно быть качественным и в достаточном количестве. Рационально давать влажные мешанки, в состав которых включена макуха. Эффект отличный.
В обязательном порядке – мел, чтобы хватило кальция на формирование скарлупы.
Необходим свободный доступ к песку, особенно, если куры содержатся в неволе.
Вода – вроде не водоплавающая птица, а воде нуждается постоянно.
Период яйценоскости забирает у курицы множество сил и энергии, не зря же после птицефабрик куры такие вымученные. Но и в домашних условиях необходимо обеспечить птицу всем необходимым.

Температура окружающей среды
Очень важный момент, особенно зимой. При температуре минус 5 градусов несучесть снижается до 26 %.При минус 1 и холодном ветре начинают обмерзать сережки и гребешки. Особенно – у петухов с листовидной формой гребня. А, например, температуру минус 40 градусов куры могут выдерыжать только в течении 5 минут, тогда как другие виды птиц переносят более – менее сносно.
Вывод: хотим яиц зимой – утепляем курятник.

Свет
Этот фактор надо было вынести на самое первое место, из всех влияющих на яйценоскость. По сравнению с млекопитающими глаза птицы обладают повышенной чувствительностью интенсивности света и ее продолжительности. Информация со зрительных нервных окончаний направляются в гипоталамус, который, в свою очередь, стимулирует гипофиз, и что в итоге приводит к повышению выработки гонадотропных ( половых) гормонов. Происходит стимуляция яичников. Получается своего рода сигнал : «Весна пришла, пора позаботиться потомстве!»т.е появилась возможность и вывести птенцов, и с успехом воспитать их, т.к.в природе установилась благоприятная погода , и есть свободный доступ к кормам. Это в естественных условиях.
Используют птицеводы эту чувствительность кур к свету и для искусственной стимуляции яйценоскости, например, в осенне-зимний период.
Для этого производят досвечивание. Оптимальная длина светового дня 14-15 часов, 8-9 часов «ночи». Если куры уже созрели, но не несутся, можно их простимулировать при помощи света. Добавлять время освещения надо постепенно, по 15-20 мин в день, пока длина светового дня не станет оптимальной. Специалисты подсоединяют к сети электропитания реле, и процесс регулировки досвечивания значительно упрощается. При этом срывов быть не должно, любые изменения в схеме освещения приведут прекращению цикла, стрессу.
Такое воздействие света было установлено опытным путем. Кур подвергали различным способам и методам освещения. Сенсации особой не произошло, природу все-таки не обманешь.
  • Длительность светового дня устраивали от 24 часов– до 6 минут – эффекта особого нет, чрезмерное удлинение светлого периода суток ничего не дает, оптимально все-таки 13-15 часов. Если меньше оптимального – яйценоскость снижается.
  • Изменяли интенсивность света, тоже особо на яйценоскости не отразилось.
  • Пытались воздействовать на кур вспышками света, с перепугу куры лучше поедали корма, и, наверное как следствие, на первых порах эксперимента яйценоскость повышалась, но не надолго и не существенно.
  • оставляли кур в абсолютной темноте, освещение давали лишь при кормлении – снижения яйценоскости не происходило.

Кроме того – усиленный искусственный световой режим изматывает кур, как раз к весне. Они же не роботы, не могут нестись бесконечно.
Обеспечиваем кормом, светом и теплом, оборудываем доступные гнезда для кур. Обрабатываем от пухопероедов, например, инсекто –акарицидной пудрой (покупаем в вет-аптеке).
 

Kusto

Активный форумчанин
Вопрос, конечно дилетантский, но какие признаки у молодок, что вот вот должны занестись? Или не так, а какие признаки, что куры уже половозрелые, но просто банально не несутся из-за ошибок в их содержании заводчика?

А то моим ломанам уже вроде как пятый месяц, но еще не несутся (( Вот я и думаю. может быть я делаю что-то не так или же меня обманул продавец по дате их рождения и еще банально рано им нестись.
 

Сергій

Ветеран форума
Вопрос, конечно дилетантский, но какие признаки у молодок, что вот вот должны занестись? Или не так, а какие признаки, что куры уже половозрелые, но просто банально не несутся из-за ошибок в их содержании заводчика?

А то моим ломанам уже вроде как пятый месяц, но еще не несутся (( Вот я и думаю. может быть я делаю что-то не так или же меня обманул продавец по дате их рождения и еще банально рано им нестись.
Я колись купив кроси червоні, вже назву не пам'ятаю, приблизно 4-місячного віку, думав, що через пару місяців вже яйця буду виносити кошикаим...А вони занеслись місяців через 5...Поки адаптувались, потім росли... Так що це може бути нескоро... Щодо Вашого питання... Головна ознака, що курка вже готова нести яйця - розвинутий гребінь і сережки яскраво-червоного кольору...
 

Kusto

Активный форумчанин
понял, спасибо.. гребень еще маленький, у некоторых только только начинает развиватся.. серезки у некоторых конкретно прорисовываются красные милиметра по 2
 

Mikhalych

Ветеран форума
В 30-тижневому віці курей вітчизняного генофонду доля жовтку в яйцях вірогідно більша на 1,94-2,94% (P>0,999), енергетична цінність в 100 г вмісту яйця – на 28,35-44,97 кДж (P>0,999), ніж у птиці кросу «Ломанн браун лайт» зарубіжної селекції, в 40-тижневому віці - відповідно на 1,09-3,18% (P>0,99-0,999) та 12,91-49,04 кДж (P>0,95-0,999).

Якість яєць, тобто ступінь відповідності стандарту і вимогам, що пред'являються, визначається сукупністю цілого ряду ознак і показників. Оцінка морфологічних якостей яєць не зводиться лише до їх зовнішнього огляду, а проводиться детальний аналіз внутрішнього умісту яєць. Тільки за розбивання яєць і ретельного вивчення їх умісту можна більш об'єктивно судити про якість білку, жовтку та шкаралупи [1].
На теренах нашої країни в птахівничих господарствах різного статусу і підпорядкованості утримують широке різноманіття генетичних ресурсів курей зарубіжної селекції для виробництва яєць. Інтенсивна селекція з птицею спрямована на підвищення конкурентної спроможності кросів за рахунок зменшення віку початку яйцекладки та швидкості нарощування маси яєць у перші місяці продуктивності при збереженні досягнутого високого рівня несучості. При цьому належну увагу приділяють і якісним показникам яєць, особливо внутрішнім його компонентам [2].

Мета досліджень – визначити морфологічні якості яєць курей вітчизняної та зарубіжної селекції у віковій динаміці.
Матеріали та методи досліджень. Дослідження проведено на курях вітчизняного генофонду породи «Бірківська барвиста» яєчного напрямку продуктивності, «Полтавська глиняста» яєчно-м'ясного напрямку продуктивності, ресинтезованих курях F6 «Українська чорна» і «Українська зозуляста» м'ясо-яєчного напрямку продуктивності. Ця птиця утримувалася на експериментальній фермі «Збереження державного генофонду птиці» Інституту тваринництва НААН. Для порівняльного аналізу проведено визначення морфологічних ознак яєць курей фінального гібриду закордонної селекції яєчного кросу «Ломанн браун лайт» («Lohmann Brown Litе»), які утримувалися в Державному підприємстві «Дослідне господарство «Борки» НААН.
Морфологічні якості яєць курей вивчали за відомою методикою [3] в 30- та 40-тижневому віці птиці. Для аналізу брали по 30-60 яєць від кожної групи у зазначені вікові періоди.
Енергетичну цінність в 100 г вмісту яйця вираховували за формулою [2]:
,
де 16 – константа енергії в 1 г жовтку; Мж – маса жовтку, г; 2 – константа енергії в 1 г білку; Мб – маса білку, г; Мя – маса яйця, г; Мш – маса шкаралупи, г.
Результати досліджень. В 30-тижневому віці птиці найбільшою маса яєць була у курей закордонної селекції яєчного кросу «Ломанн браун лайт» 58,11 г, що високовірогідно більше на 3,51-5,27 г (або 6,4-10,0%, P>0,999), ніж у курей досліджених груп вітчизняного генофонду (табл. 1).
Суттєвої різниці за масою яєць між курми різних генотипових груп вітчизняної селекції не встановлено. Дещо вищою вона була у ресинтезованих українських зозулястих курей F6 (54,60 г), нижчою на 1,3 г у ресинтезованих українських чорних курей F6 (53,30 г). Однаковою маса яєць у цьому віці птиці виявилася у яєчних курей породи сріблястого леггорну «Бірківська барвиста» та автохтонної породи «Полтавська глиняста».
Маса білку, так само як і маса яєць, найбільшою була у яєчних курей імпортного кросу «Ломанн браун лайт» 36,34 г. Це високо вірогідно більше на 2,97-4,65 г (або 8,9-14,7%, P>0,999), ніж у досліджених курей вітчизняного генофонду. Значущої різниці за масою білку між курми різного напрямку продуктивності вітчизняної селекції не визначено – вона перебувала на рівні від найменшого значення 31,69 г у птиці сріблястого леггорну «Бірківська барвиста» до найбільшого 33,37 г у ресинтезованих українських зозулястих курей F6.
Маса жовтку у курей породи «Полтавська глиняста» була найменшою серед дослідженої птиці 13,98 г, що вірогідно нижче на 0,38-0,72 г (або 2,7-5,2%, P>0,95-0,999) у порівнянні з іншими групами курей вітчизняної селекції.
Різниці за масою жовтку між курми різних генотипових груп вітчизняного генофонду та імпортного кросу не встановлено. Хоча, у останніх вона була меншою на 0,12-0,43 г (або 0,8-3,0%).
Маса шкаралупи у курей кросу «Ломанн браун лайт» закордонної селекції була високо вірогідно більшою на 0,68-1,02 г (або 10,0-15,7%, P>0,999), ніжу вітчизняної птиці. У яєчних курей породи сріблястого леггорну «Бірківська барвиста» маса шкаралупи виявилася вірогідно більшою на 0,34 г (P>0,99), ніж у яєчно-м'ясних курей автохтонної породи «Полтавська глиняста».
Як і абсолютна маса білку, у курей яєчного кросу «Ломанн браун лайт» доля білку в яйцях також виявилася найбільшою (62,51%) – вірогідну різницю встановлено з усіма дослідженими групами курей вітчизняного генофонду. У курей зарубіжного кросу доля білку більша на 1,32-2,67% (P>0,95-0,999), ніж у вітчизняної птиці.
 

Mikhalych

Ветеран форума
Серед досліджених груп птиці локальних популяцій у курей породи «Полтавська глиняста» доля білку в яйцях була найбільшою (61,19%) й вірогідно вищою на 1,16-1,35% (P>0,99) порівняно з яєчними курми «Бірківська барвиста» та ресинтезованими українськими чорними.
Проте, відносна доля жовтку в яйцях курей закордонного кросу виявилася вірогідно меншою у порівнянні з курми вітчизняної селекції на 1,94-2,94% (P>0,999).
У полтавських глинястих курей доля жовтку менша на 0,73% (P>0,95), ніж у яєчних «Бірківська барвиста» та на 1,0% (P>0,99) у порівнянні з ресинтезованими українськими чорними курми F6.
Доля шкаралупи у курей кросу «Ломанн браун лайт» також була високою (12,91%), що виявилося вірогідно більше на 0,46-0,91% (P>0,99-0,999), ніж у птиці досліджених груп вітчизняного генофонду, крім яєчних курей «Бірківська барвиста». До речі, у останніх доля шкаралупи також висока й подібна до кросу «Ломанн браун лайт» і вірогідно вища порівняно з полтавськими глинястими курми та ресинтезованими курми обох фенотипових груп.
Співвідношення білок/жовток у курей яєчного кросу «Ломанн браун лайт» закордонної селекції високо вірогідно більше на 0,23-0,35 (P>0,999), ніж у вітчизняної птиці досліджених груп.
У полтавських глинястих курей це співвідношення складових яйця вірогідно більше на 0,11-0,12 (P>0,99) порівняно з ресинтезованими українськими чорними курми та яєчними «Бірківська барвиста».
Енергетична цінність в 100 г вмісту яйця у курей досліджених груп вітчизняної селекції високовірогідно (P>0,999) вища, ніж у курей закордонного кросу «Ломанн браун лайт» на 28,35-44,97 кДж.
Серед вітчизняної птиці меншою енергетичною цінністю яєць вирізнялися полтавські глинясті кури – на 14,72-16,62 кДж (P>0,95-0,99) менше, ніж у курей «Бірківська барвиста» яєчного напрямку продуктивності та ресинтезованих українських курей F6 з чорним забарвленням оперення. Це відбулося внаслідок меншого умісту жовтку в яйцях автохтонної породи «Полтавська глиняста».
Отже, визначення морфологічних ознак яєць в 30-тижневому віці птиці різного генезису показало, що у фінального гібриду курей яєчного кросу «Ломанн браун лайт» закордонної селекції вірогідно більша маса яєць (на 3,51-5,27 г), маса білку (на 2,97-4,65 г), маса шкаралупи (на 0,68-1,02 г), доля білку (на 1,32-2,67%), доля шкаралупи (на 0,46-0,91%), співвідношення білок/жовток (на 0,23-0,35), ніж у курей різного напрямку продуктивності досліджених груп вітчизняного генофонду.
За абсолютною масою жовтку значимої різниці між курми вітчизняної та закордонної селекції не встановлено. Проте, у курей автохтонної породи «Полтавська глиняста» маса жовтку була вірогідно меншою (на 0,38-0,72 г), ніж у яєчних курей породи сріблястого леггорну «Бірківська барвиста» та ресинтезованих курей F6 із зозулястим та чорним забарвленням оперення.
Доля жовтку в яйцях курей вітчизняної селекції вірогідно вища на 1,94-2,94%, ніж у птиці закордонного кросу. Внаслідок цього енергетична цінність в 100 г вмісту яйця у курей вітчизняного генофонду вірогідно вища на 28,35-44,97 кДж порівняно з імпортною птицею.
В 40-тижневому віці птиці, як і у попередньо визначеному періоді (30 тижнів), у курей яєчного кросу «Ломанн браун лайт» закордонної селекції маса яєць (61,46 г) була більшою, ніж у курей досліджених груп вітчизняного генофонду (56,60-57,96 г), за винятком ресинтезованих курей F6 із зозулястим забарвленням оперення. Різниця становила 3,50-4,86 г (P>0,999). В українських ресинтезованих зозулястих курей маса яєць також була високою (61,85 г) й переважала інші групи вітчизняної птиці на 3,89-5,25 г (P>0,999) (табл. 2).
Абсолютна маса білку в курей зарубіжного кросу «Ломанн браун лайт» в 40 тижнів життя, подібно як і у 30 тижнів, була найбільшою 37,29 г серед дослідженої птиці й вірогідно вищою на 2,71-4,0 г (або 7,84-12,02%, P>0,999) порівняно з курми вітчизняної селекції (33,29-34,58 г), крім ресинтезованої птиці із зозулястим забарвленням оперення. У останніх, до речі, маса білку також була вірогідно вищою на 2,18-3,47 г (P>0,95-0,999), ніж в іншої дослідженої птиці вітчизняного генофонду.
За масою жовтку між курми досліджених груп відмічається значна диференціація. Вірогідно найменшою маса жовтку (15,72 г) була у полтавських глинястих курей, менше на 0,57-2,01 г (або 3,63-12,79%, P>0,95-0,999) порівняно з іншою птицею досліджених груп.
У яєчних курей породи сріблястого леггорну «Бірківська барвиста» маса жовтку менша на 0,87-1,4 г (P>0,999), ніж у ресинтезованої птиці.
Кури кросу «Ломанн браун лайт» яєчного напрямку продуктивності за масою жовтку також поступалися ресинтезованим українським курям F6 обох фенотипових груп на 0,91-1,44 г (або 5,59-8,84%, P>0,999).
Маса шкаралупи у яєчних курей фінального гібриду кросу «Ломанн браун лайт» становила 7,89 г, що більше на 0,53-1,11 г (або 7,20-16,37%, P>0,99-0,999), ніж у вітчизняної птиці досліджених груп. У курей автохтонної породи «Полтавська глиняста» маса шкаралупи вірогідно менша на 0,34-0,58 г (P>0,95-0,99) порівняно з ресинтезованими курми.
Доля білку найвищою була у курей кросу «Ломанн браун лайт» (60,67%), що на 1,38-2,63% (P>0,95-0,999) більше, ніж у вітчизняної птиці, за винятком полтавських глинястих курей. У останніх доля білку також була високою (60,52%), що вірогідно більше на 1,80-2,48% (P>0,999), ніж у яєчних курей «Бірківська барвиста» та ресинтезованих українських чорних.
Доля жовтку в яйцях найбільшого значення набувала у ресинтезованих українських чорних курей (29,68%), що вірогідно вище на 0,78-3,18% (P>0,95-0,999) порівняно з іншими дослідженими групами, крім ресинтезованих зозулястих.
Найменшою доля жовтку була у курей яєчного кросу «Ломанн браун лайт» закордонної селекції (26,50%), що вірогідно нижче на 1,09-3,18% (P>0,99-0,999) порівняно з птицею вітчизняного генофонду.
За долею жовтку полтавські глинясті кури поступалися яєчній птиці «Бірківська барвиста» на 1,31% (P>0,999), ресинтезованим українським зозулястим курям на 1,19% (P>0,95).
За долею шкаралупи встановлено такі міжгрупові відмінності. Найбільшою доля шкаралупи виявилася у курей фінального гібриду яєчного кросу «Ломанн браун лайт» 12,83%, що вірогідно більше на 0,55-0,94% (P>0,95-0,99) порівняно з полтавськими глинястими та ресинтезованими курми.
Високою доля шкаралупи (12,38%) була і в яєчних курей «Бірківська барвиста», перевага над птицею породи «Полтавська глиняста» та українськими зозулястими курми склала відповідно 0,94% (P>0,99) і 0,91% (P>0,99).
 
  • Нравится
Реакции: GRIZ

Новые сообщения

Пользователи онлайн

Статистика форума

Темы
1,231
Сообщения
95,282
Пользователи
1,813
Новый пользователь
53657
Сверху